CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Сам. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а Самуїлова

Розділ 18

1 А Давид переглянув наро́д, що з ним, і настанови́в над ними ти́сячників та со́тників.

2 І послав Давид народ, — третину під рукою Йоа́ва, і третину під рукою Авіша́я, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Ітта́я. І сказав цар до народу: „Конче піду́ також і я з вами!“

3 Та народ сказав: „Ти не пі́деш! Бо якщо ми справді втече́мо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти — як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як бу́деш допомага́ти нам із міста“.

4 І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.

5 А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: „Обере́жно будьте мені з моїм юнако́м Авесаломом!“ А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідника́м про Авесало́ма.

6 І вийшов народ на поле навпере́йми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.

7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими раба́ми. І була там того дня велика пора́зка, — полягло двадцять тисяч!

8 І поши́рився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.

9 І спітка́вся Авесало́м із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гуща́вину великого дуба, а його воло́сся заплу́талося в ду́бі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг.

10 І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: „Ось я бачив Авесалома, що ви́сить на дубі“.

11 І сказав Йоав до чоловіка, що доно́сив йому: „Ось ти бачив, а чому́ ти не вра́зив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одно́го пояса“.

12 І сказав той чоловік до Йоава: „А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, — не простягну́ своєї руки на царсько́го сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака́ Авесалома!

13 Або коли б я допусти́вся в душі своїй неправди, — а всяка річ не зата́їться перед царем! — то й ти став би проти мене“.

14 І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“ І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.

15 І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вда́рили Авесало́ма, та й убили його.

16 І засурми́в Йоав у сурму́, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав наро́д.

17 I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.

18 А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.

19 А Ахіма́ац, Садоків син, сказав: „Побіжу́ я й сповіщу́ цареві, що Господь ви́зволив його від руки його ворогів“.

20 І сказав йому Йоав: „Не ти вісник цього дня, а сповісти́ш іншого дня. А цього дня не сповісти́ш тому́, що це ж царськи́й син помер“.

21 І сказав Йоав до кушита: „Іди, донеси цареві, що́ ти бачив“. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.

22 А Ахіма́ац, син Садока, знову сказав до Йоава: „А нехай бу́де, що буде! Побіжу́ й я за кушитом!“ Йоав же відказав: „Пощо ти побіжи́ш, мій сину, коли нема доброї вістки?“

23 „А нехай буде, що буде, — побіжу́!“ І той сказав йому: „Біжи!“ І побіг Ахіма́ац дорогою рівнини, і ви́передив кушита.

24 А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.

25 І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“ А чоловік усе йшов та зближа́вся.

26 І побачив вартівни́к іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: „Ось біжить самі́тний чоловік“. А цар сказав: „І цей зо звісткою!“

27 І сказав вартівник: „Я бачу біг першого, як біг Ахіма́аца, Садокового сина“. А цар сказав: „То чоловік добрий, і прихо́дить з доброю звісткою“.

28 І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“ І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“

29 А цар сказав: „Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом?“ І сказав Ахіма́ац: „Я бачив велике замі́шання, коли Йоав посилав царсько́го раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що́ то“.

30 І сказав цар: „Відійди на́бік, стань отут“. І той відійшов на́бік та й став.

31 Аж ось прихо́дить кушит. І сказав кушит: „Нехай при́йме звістку мій пан цар, бо сьогодні ви́зволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе“.

32 І сказав цар до кушита: „Чи гаразд із моїм юнако́м Авесаломом?“ І сказав кушит: „Нехай станетья, як тому юнако́ві, ворогам мого пана царя та всім, що повста́ли на тебе на зло!“

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 18

1 Und David1732 ordnete das Volk5971, das bei ihm war, und setzte7760 über6485 sie Hauptleute über8269 tausend505 und über8269 hundert3967.

2 Und1732 sandte7971 aus3027 des Volks5971 einen dritten7992 Teil unter3027 Joab3097 und3318 einen dritten7992 Teil unter Abisai52, dem Sohn1121 Zerujas, Joabs3097 Bruder251, und einen dritten7992 Teil unter Ithai, dem Gethiter. Und der König4428 sprach559 zum Volk5971: Ich589 will auch mit euch3027 ausziehen3318.

3 Aber das Volk5971 sprach559: Du sollst nicht ausziehen; denn ob wir gleich fliehen5127 oder die Hälfte2677 sterben4191, so werden5127 sie3820 sich unser nicht annehmen; denn du bist, als wenn unser zehntausend6235 wären; so ist‘s7760 nun3644 besser2896, daß du uns3820 aus3318 der Stadt5892 helfen5826 mögest.

4 Der König4428 sprach559 zu ihnen5869: Was euch3027 gefällt, das will3190 ich tun6213. Und der König4428 trat5975 ans Tor8179, und alles Volk5971 zog aus3318 bei Hunderten3967 und bei Tausenden505.

5 Und der König4428 gebot6680 Joab3097 und Abisai52 und Ithai und sprach559: Fahret mir säuberlich328 mit dem Knaben5288 Absalom53! Und alles Volk5971 hörete es, da der König4428 gebot6680 allen Hauptleuten8269 um1697 Absalom53.

6 Und da das Volk5971 hinauskam3318 aufs Feld7704 Israel3478 entgegen7125, hub sich der Streit4421 im Walde3293 Ephraim669.

7 Und das Volk5971 Israel3478 ward daselbst geschlagen5062 vor6440 den Knechten5650 Davids1732, daß desselben Tages3117 eine große1419 Schlacht4046 geschah, zwanzigtausend6242 Mann.

8 Und war daselbst der Streit4421 zerstreuet auf6440 allem Lande; und der Wald3293 fraß398 viel7235 mehr Volks5971 des Tages3117, denn das776 Schwert2719 fraß398.

9 Und53 Absalom53 begegnete7122 den Knechten5650 Davids1732 und5414 ritt7392 auf einem Maul. Und da das Maul unter eine große1419 dicke Eiche424 kam935, behing sein2388 Haupt7218 an der Eiche424 und schwebte zwischen Himmel8064 und Erde776; aber sein Maul lief5674 unter ihm weg.

10 Da das ein259 Mann376 sah7200, sagte5046 er‘s Joab3097 an und sprach559: Siehe, ich sah7200 Absalom53 an einer Eiche424 hangen8518.

11 Und Joab3097 sprach559 zu dem Manne376, der es ihm hatte angesagt5046: Siehe7200, sahest du5221 das? Warum schlugest du ihn nicht daselbst zur Erde776? so wollte ich dir von meinetwegen zehn6235 Silberlinge3701 und einen259 Gürtel2290 gegeben5414 haben.

12 Der Mann376 sprach559 zu Joab3097: Wenn3863 du mir tausend505 Silberlinge3701 in meine Hand3709 gewogen hättest8254, so wollte ich dennoch meine Hand3027 nicht an des7971 Königs4428 Sohn1121 gelegt haben. Denn der König4428 gebot6680 dir und Abisai52 und Ithai vor unsern Ohren241 und sprach559: Hütet euch8104, daß nicht jemand dem Knaben5288 Absalom53 (Leid tue)!

13 Oder176 wenn ich etwas Falsches8267 getan6213 hätte auf meiner See LE5315 Fahr, weil dem Könige4428 nichts1697 verhohlen wird3582, würdest du selbst wider mich gestanden sein3320.

14 Joab3097 sprach559: Ich kann nicht so lange bei dir verziehen. Da nahm3947 Joab drei7969 Spieße7626 in6440 seine Hand3709 und stieß8628 sie Absalom53 ins Herz3820, da er3176 noch lebte2416 an der Eiche424.

15 Und53 zehn6235 Knaben5288, Joabs3097 Waffenträger5375, machten sich umher5437 und schlugen5221 ihn zu Tode4191.

16 Da310 blies8628 Joab3097 die7291 Posaune7782 und brachte das Volk5971 wieder7725, daß es nicht weiter Israel3478 nachjagte; denn Joab3097 wollte2820 des Volks5971 verschonen.

17 Und5324 sie nahmen3947 Absalom53 und warfen7993 ihn in den Wald3293 in eine große1419 Grube6354 und legten einen sehr3966 großen1419 Haufen1530 Steine68 auf ihn. Und das ganze Israel3478 floh5127, ein376 jeglicher in seine Hütte168.

18 Absalom53 aber hatte ihm3027 eine Säule4678 aufgerichtet, da er5324 noch lebte2416, die stehet im Königsgrunde. Denn er4428 sprach559: Ich habe7121 keinen Sohn1121, darum soll3947 dies meines Namens Gedächtnis2142 sein; und53 hieß7121 die Säule4678 nach seinem Namen8034 und heißt8034 auch bis auf diesen Tag3117 Absaloms Raum.

19 Ahimaaz290, der Sohn1121 Zadoks6659, sprach559: Lieber, laß mich laufen7323 und dem Könige4428 verkündigen1319, daß der HErr3068 ihm Recht verschafft hat8199 von seiner Feinde341 Händen.

20 Joab3097 aber sprach559 zu ihm: Du bringest heute3117 keine gute Botschaft1309. Einen312 andern Tag3117 sollst du Botschaft1319 bringen4191, und376 heute3117 nicht; denn des Königs4428 Sohn1121 ist tot.

21 Aber zu Chusi3569 sprach559 Joab3097: Gehe3212 hin und sage dem Könige4428 an5046, was du gesehen hast. Und Chusi3569 betete7812 Joab3097 an7200 und lief7323.

22 Ahimaaz290 aber, der Sohn1121 Zadoks6659, sprach559 abermal zu Joab3097: Wie, wenn ich auch liefe7323 dem Chusi3569 nach310? Joab3097 sprach559: Was4100 willst du laufen7323, mein Sohn1121? Komm her, du wirst nicht3254 eine gute Botschaft1309 bringen4672.

23 Wie1870, wenn ich liefe7323? Er7323 sprach559 zu ihm: So laufe doch! Also lief7323 Ahimaaz290 strackswegs und kam5674 Chusi3569 vor.

24 David1732 aber saß3427 zwischen zweien Toren8179. Und der Wächter6822 ging3212 aufs Dach1406 des Tors8179 an der Mauer2346 und hub seine8147 Augen5869 auf5375 und sah7200 einen Mann376 laufen7323 allein.

25 Und rief7121 und sagte5046 es dem Könige4428 an. Der König4428 aber sprach559: Ist1980 er alleine, so ist eine gute Botschaft1309 in7131 seinem Munde6310. Und da derselbige ging3212 und herzukam,

26 sah7200 der Wächter6822 einen andern312 Mann376 laufen7323 und rief7121 in das Tor7778 und sprach559: Siehe, ein Mann376 läuft7323 alleine. Der König4428 aber sprach559: Der ist auch ein guter Bote1319.

27 Der Wächter6822 sprach559: Ich sehe7200 des ersten7223 Lauf4794 als den Lauf4794 Ahimaaz290, des Sohns Zadoks6659. Und1121 der König4428 sprach559: Es ist935 ein guter2896 Mann376 und bringet eine gute2896 Botschaft1309.

28 Ahimaaz290 aber5462 rief7121 und sprach559 zum Könige4428: Friede7965! Und betete7812 an vor dem Könige4428 auf5375 sein Antlitz639 zur Erde776 und sprach559: Gelobt sei1288 der HErr3068, dein GOtt430, der die Leute582, die ihre Hand3027 wider meinen Herrn113, den König4428, aufhuben, übergeben hat!

29 Der König4428 aber sprach559: Gehet es auch wohl7965 dem Knaben5288 Absalom53? Ahimaaz290 sprach559: Ich sah7200 ein groß1419 Getümmel1995, da des Königs4428 Knecht5650 Joab3097 mich7971, deinen Knecht5650, sandte, und weiß3045 nicht, was es war.

30 Der König4428 sprach559: Gehe herum5437 und5975 tritt3320 daher3541! Und er ging herum5437 und stund allda.

31 Siehe, da kam935 Chusi3569 und sprach559: Hie gute Botschaft1319, mein Herr113 König4428! Der HErr3068 hat8199 dir heute3117 Recht verschafft von der Hand3027 aller, die sich6965 wider dich auflehnten.

32 Der König4428 aber sprach559 zu Chusi3569: Gehet es dem7451 Knaben5288 Absalom53 auch wohl? Chusi3569 sprach559: Es müsse allen Feinden341 meines Herrn113 Königs4428 gehen, wie es dem Knaben5288 gehet, und allen, die sich6965 wider dich auflehnen, übel zu tun7965.

2-а Самуїлова

Розділ 18

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 18

1 А Давид переглянув наро́д, що з ним, і настанови́в над ними ти́сячників та со́тників.

1 Und David1732 ordnete das Volk5971, das bei ihm war, und setzte7760 über6485 sie Hauptleute über8269 tausend505 und über8269 hundert3967.

2 І послав Давид народ, — третину під рукою Йоа́ва, і третину під рукою Авіша́я, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Ітта́я. І сказав цар до народу: „Конче піду́ також і я з вами!“

2 Und1732 sandte7971 aus3027 des Volks5971 einen dritten7992 Teil unter3027 Joab3097 und3318 einen dritten7992 Teil unter Abisai52, dem Sohn1121 Zerujas, Joabs3097 Bruder251, und einen dritten7992 Teil unter Ithai, dem Gethiter. Und der König4428 sprach559 zum Volk5971: Ich589 will auch mit euch3027 ausziehen3318.

3 Та народ сказав: „Ти не пі́деш! Бо якщо ми справді втече́мо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти — як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як бу́деш допомага́ти нам із міста“.

3 Aber das Volk5971 sprach559: Du sollst nicht ausziehen; denn ob wir gleich fliehen5127 oder die Hälfte2677 sterben4191, so werden5127 sie3820 sich unser nicht annehmen; denn du bist, als wenn unser zehntausend6235 wären; so ist‘s7760 nun3644 besser2896, daß du uns3820 aus3318 der Stadt5892 helfen5826 mögest.

4 І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.

4 Der König4428 sprach559 zu ihnen5869: Was euch3027 gefällt, das will3190 ich tun6213. Und der König4428 trat5975 ans Tor8179, und alles Volk5971 zog aus3318 bei Hunderten3967 und bei Tausenden505.

5 А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: „Обере́жно будьте мені з моїм юнако́м Авесаломом!“ А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідника́м про Авесало́ма.

5 Und der König4428 gebot6680 Joab3097 und Abisai52 und Ithai und sprach559: Fahret mir säuberlich328 mit dem Knaben5288 Absalom53! Und alles Volk5971 hörete es, da der König4428 gebot6680 allen Hauptleuten8269 um1697 Absalom53.

6 І вийшов народ на поле навпере́йми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.

6 Und da das Volk5971 hinauskam3318 aufs Feld7704 Israel3478 entgegen7125, hub sich der Streit4421 im Walde3293 Ephraim669.

7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими раба́ми. І була там того дня велика пора́зка, — полягло двадцять тисяч!

7 Und das Volk5971 Israel3478 ward daselbst geschlagen5062 vor6440 den Knechten5650 Davids1732, daß desselben Tages3117 eine große1419 Schlacht4046 geschah, zwanzigtausend6242 Mann.

8 І поши́рився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.

8 Und war daselbst der Streit4421 zerstreuet auf6440 allem Lande; und der Wald3293 fraß398 viel7235 mehr Volks5971 des Tages3117, denn das776 Schwert2719 fraß398.

9 І спітка́вся Авесало́м із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гуща́вину великого дуба, а його воло́сся заплу́талося в ду́бі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг.

9 Und53 Absalom53 begegnete7122 den Knechten5650 Davids1732 und5414 ritt7392 auf einem Maul. Und da das Maul unter eine große1419 dicke Eiche424 kam935, behing sein2388 Haupt7218 an der Eiche424 und schwebte zwischen Himmel8064 und Erde776; aber sein Maul lief5674 unter ihm weg.

10 І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: „Ось я бачив Авесалома, що ви́сить на дубі“.

10 Da das ein259 Mann376 sah7200, sagte5046 er‘s Joab3097 an und sprach559: Siehe, ich sah7200 Absalom53 an einer Eiche424 hangen8518.

11 І сказав Йоав до чоловіка, що доно́сив йому: „Ось ти бачив, а чому́ ти не вра́зив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одно́го пояса“.

11 Und Joab3097 sprach559 zu dem Manne376, der es ihm hatte angesagt5046: Siehe7200, sahest du5221 das? Warum schlugest du ihn nicht daselbst zur Erde776? so wollte ich dir von meinetwegen zehn6235 Silberlinge3701 und einen259 Gürtel2290 gegeben5414 haben.

12 І сказав той чоловік до Йоава: „А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, — не простягну́ своєї руки на царсько́го сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака́ Авесалома!

12 Der Mann376 sprach559 zu Joab3097: Wenn3863 du mir tausend505 Silberlinge3701 in meine Hand3709 gewogen hättest8254, so wollte ich dennoch meine Hand3027 nicht an des7971 Königs4428 Sohn1121 gelegt haben. Denn der König4428 gebot6680 dir und Abisai52 und Ithai vor unsern Ohren241 und sprach559: Hütet euch8104, daß nicht jemand dem Knaben5288 Absalom53 (Leid tue)!

13 Або коли б я допусти́вся в душі своїй неправди, — а всяка річ не зата́їться перед царем! — то й ти став би проти мене“.

13 Oder176 wenn ich etwas Falsches8267 getan6213 hätte auf meiner See LE5315 Fahr, weil dem Könige4428 nichts1697 verhohlen wird3582, würdest du selbst wider mich gestanden sein3320.

14 І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“ І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.

14 Joab3097 sprach559: Ich kann nicht so lange bei dir verziehen. Da nahm3947 Joab drei7969 Spieße7626 in6440 seine Hand3709 und stieß8628 sie Absalom53 ins Herz3820, da er3176 noch lebte2416 an der Eiche424.

15 І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вда́рили Авесало́ма, та й убили його.

15 Und53 zehn6235 Knaben5288, Joabs3097 Waffenträger5375, machten sich umher5437 und schlugen5221 ihn zu Tode4191.

16 І засурми́в Йоав у сурму́, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав наро́д.

16 Da310 blies8628 Joab3097 die7291 Posaune7782 und brachte das Volk5971 wieder7725, daß es nicht weiter Israel3478 nachjagte; denn Joab3097 wollte2820 des Volks5971 verschonen.

17 I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.

17 Und5324 sie nahmen3947 Absalom53 und warfen7993 ihn in den Wald3293 in eine große1419 Grube6354 und legten einen sehr3966 großen1419 Haufen1530 Steine68 auf ihn. Und das ganze Israel3478 floh5127, ein376 jeglicher in seine Hütte168.

18 А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.

18 Absalom53 aber hatte ihm3027 eine Säule4678 aufgerichtet, da er5324 noch lebte2416, die stehet im Königsgrunde. Denn er4428 sprach559: Ich habe7121 keinen Sohn1121, darum soll3947 dies meines Namens Gedächtnis2142 sein; und53 hieß7121 die Säule4678 nach seinem Namen8034 und heißt8034 auch bis auf diesen Tag3117 Absaloms Raum.

19 А Ахіма́ац, Садоків син, сказав: „Побіжу́ я й сповіщу́ цареві, що Господь ви́зволив його від руки його ворогів“.

19 Ahimaaz290, der Sohn1121 Zadoks6659, sprach559: Lieber, laß mich laufen7323 und dem Könige4428 verkündigen1319, daß der HErr3068 ihm Recht verschafft hat8199 von seiner Feinde341 Händen.

20 І сказав йому Йоав: „Не ти вісник цього дня, а сповісти́ш іншого дня. А цього дня не сповісти́ш тому́, що це ж царськи́й син помер“.

20 Joab3097 aber sprach559 zu ihm: Du bringest heute3117 keine gute Botschaft1309. Einen312 andern Tag3117 sollst du Botschaft1319 bringen4191, und376 heute3117 nicht; denn des Königs4428 Sohn1121 ist tot.

21 І сказав Йоав до кушита: „Іди, донеси цареві, що́ ти бачив“. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.

21 Aber zu Chusi3569 sprach559 Joab3097: Gehe3212 hin und sage dem Könige4428 an5046, was du gesehen hast. Und Chusi3569 betete7812 Joab3097 an7200 und lief7323.

22 А Ахіма́ац, син Садока, знову сказав до Йоава: „А нехай бу́де, що буде! Побіжу́ й я за кушитом!“ Йоав же відказав: „Пощо ти побіжи́ш, мій сину, коли нема доброї вістки?“

22 Ahimaaz290 aber, der Sohn1121 Zadoks6659, sprach559 abermal zu Joab3097: Wie, wenn ich auch liefe7323 dem Chusi3569 nach310? Joab3097 sprach559: Was4100 willst du laufen7323, mein Sohn1121? Komm her, du wirst nicht3254 eine gute Botschaft1309 bringen4672.

23 „А нехай буде, що буде, — побіжу́!“ І той сказав йому: „Біжи!“ І побіг Ахіма́ац дорогою рівнини, і ви́передив кушита.

23 Wie1870, wenn ich liefe7323? Er7323 sprach559 zu ihm: So laufe doch! Also lief7323 Ahimaaz290 strackswegs und kam5674 Chusi3569 vor.

24 А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.

24 David1732 aber saß3427 zwischen zweien Toren8179. Und der Wächter6822 ging3212 aufs Dach1406 des Tors8179 an der Mauer2346 und hub seine8147 Augen5869 auf5375 und sah7200 einen Mann376 laufen7323 allein.

25 І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“ А чоловік усе йшов та зближа́вся.

25 Und rief7121 und sagte5046 es dem Könige4428 an. Der König4428 aber sprach559: Ist1980 er alleine, so ist eine gute Botschaft1309 in7131 seinem Munde6310. Und da derselbige ging3212 und herzukam,

26 І побачив вартівни́к іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: „Ось біжить самі́тний чоловік“. А цар сказав: „І цей зо звісткою!“

26 sah7200 der Wächter6822 einen andern312 Mann376 laufen7323 und rief7121 in das Tor7778 und sprach559: Siehe, ein Mann376 läuft7323 alleine. Der König4428 aber sprach559: Der ist auch ein guter Bote1319.

27 І сказав вартівник: „Я бачу біг першого, як біг Ахіма́аца, Садокового сина“. А цар сказав: „То чоловік добрий, і прихо́дить з доброю звісткою“.

27 Der Wächter6822 sprach559: Ich sehe7200 des ersten7223 Lauf4794 als den Lauf4794 Ahimaaz290, des Sohns Zadoks6659. Und1121 der König4428 sprach559: Es ist935 ein guter2896 Mann376 und bringet eine gute2896 Botschaft1309.

28 І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“ І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“

28 Ahimaaz290 aber5462 rief7121 und sprach559 zum Könige4428: Friede7965! Und betete7812 an vor dem Könige4428 auf5375 sein Antlitz639 zur Erde776 und sprach559: Gelobt sei1288 der HErr3068, dein GOtt430, der die Leute582, die ihre Hand3027 wider meinen Herrn113, den König4428, aufhuben, übergeben hat!

29 А цар сказав: „Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом?“ І сказав Ахіма́ац: „Я бачив велике замі́шання, коли Йоав посилав царсько́го раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що́ то“.

29 Der König4428 aber sprach559: Gehet es auch wohl7965 dem Knaben5288 Absalom53? Ahimaaz290 sprach559: Ich sah7200 ein groß1419 Getümmel1995, da des Königs4428 Knecht5650 Joab3097 mich7971, deinen Knecht5650, sandte, und weiß3045 nicht, was es war.

30 І сказав цар: „Відійди на́бік, стань отут“. І той відійшов на́бік та й став.

30 Der König4428 sprach559: Gehe herum5437 und5975 tritt3320 daher3541! Und er ging herum5437 und stund allda.

31 Аж ось прихо́дить кушит. І сказав кушит: „Нехай при́йме звістку мій пан цар, бо сьогодні ви́зволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе“.

31 Siehe, da kam935 Chusi3569 und sprach559: Hie gute Botschaft1319, mein Herr113 König4428! Der HErr3068 hat8199 dir heute3117 Recht verschafft von der Hand3027 aller, die sich6965 wider dich auflehnten.

32 І сказав цар до кушита: „Чи гаразд із моїм юнако́м Авесаломом?“ І сказав кушит: „Нехай станетья, як тому юнако́ві, ворогам мого пана царя та всім, що повста́ли на тебе на зло!“

32 Der König4428 aber sprach559 zu Chusi3569: Gehet es dem7451 Knaben5288 Absalom53 auch wohl? Chusi3569 sprach559: Es müsse allen Feinden341 meines Herrn113 Königs4428 gehen, wie es dem Knaben5288 gehet, und allen, die sich6965 wider dich auflehnen, übel zu tun7965.

1.0x